- одноплемінник
- -а, ч.Той, хто належить до одного з ким-небудь племені, народу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
одноплемінник
Смотреть что такое "одноплемінник" в других словарях:
одноплемінник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
одноплемінниця — і. Жін. до одноплемінник … Український тлумачний словник
краянин — (мешканець певного краю / країни стосовно іншого мешканця того ж краю / країни), земляк, співвітчизник, одноземець; одноплемінник, одноплемінець … Словник синонімів української мови
одноплеменець — ме/нця, ч., рідко. Те саме, що одноплемінник … Український тлумачний словник
